А чи знали ви, що теперішня Бориславська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 – це колишня приватна польська гімназія, дозвіл на відкриття якої польська громада отримала від керівництва ЗУНР?
Гімназія була відкрита наприкінці 1918 року, однак кількість польського населення у місті почала зростати ще у 1900 – х. З’явилася ідея виникнення та побудови польської гімназії, однак її втіленню завадила І світова війна. Тому лише в 1918 році гімназію відкрила спілка громадян на чолі з лікарем Тадеєм Дверніцкім.
Однак спочатку гімназія розміщувалась в невеликому приміщенні, де колись був вечірня середня школа робітничої молоді. Триповерховий дерев’яний корпус добудували пізніше – десь у 20-х роках ХХ століття. Заняття фізичною культурою і спортом проходили в польському товаристві «Сокіл»(приміщення сучасної ДЮСШ). Не всі поляки могли навчатися у гімназії, оскільки навчання було платним (близько 500-600 злотих на рік). Гімназисти навчалися 7 років, серед предметів можемо виділити такі: релігію, польську, англійську, латинську, німецьку, українську мови, природознавство, математику і т. д. Вступники складали вступні екзамени – польську мову і математику (рахунки).
Цікаво, що станом на 1930-1931 навчальний рік гімназія мала три рівні класів – нижчі, загальні та вищі, які складалися з гуманітарних відділі. Працював 21 вчитель. Нам відомі імена деяких. Так, вчитель математики доктор Шреєр говорив про свій предмет як про поезію та історію. Досліди та лекції професора Леорнарда Горбулевіча відвідувало чимало молоді. Він спочатку навчав співів, а вже згодом взявся до викладання біології. Польську мову викладала вчителька Зофія Козловська, релігію – ксьондз Станіслав Солтисік, фізичне виховання – Вінерт, математику – професор Йонас Тілеман.
Однак у вересні 1939 у Борислав вступають радянські війська і польська приватна гімназія перестає існувати. На її місці відкривають російську середню школу Доля викладацького складу гімназії трагічна. Багатьох із родинами депортовано до Сибіру, значну частину професорів НКВД розстріляло.